"Кропива", баггі та павербанки з електронних сигарет: винаходи, розроблені українцями за час війни

Те, над чим зараз працюють українські військові розробники, звісно, є військовою таємницею, оскільки першим про практичний результат їхніх розробок має дізнатися ворог — на власному печальному досвіді.

Однак більш "невинні" розробки, над якими зараз працюють численні цивільні винахідники в Україні, є відкритою інформацією. І ця інформація навпаки потребує розповсюдження — як мінімум, заради того, щоб всі, хто бажає допомогти розробникам, знали, куди докласти зусилля.

Новини.LIVE пропонують далеко не повний, але вкрай цікавий перелік винаходів, які українці встигли створити за пів року війни.

Квадрокоптер-міношукач

Навесні цього року одинадцятикласник з Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" Ігор Клименко отримав нагороду 48-й Женевської міжнародної виставки винаходів за створений ним квадрокоптер-міношукач. Ігор працював над своїм винаходом два роки, плануючи, що його пристрій використовуватиметься українськими військовими на Донбасі.

Дрон-міношукач Ігоря Клименка є вкрай компактним: його можна помістити у звичайний рюкзак. Під час роботи він літає над поверхнею землі на висоті 10-50 сантиметрів. На квадрокоптері встановлено детектор, який визначає, з чого зроблені предмети, які потрапляють у його "поле зору", й оповіщає саперів про наявність предметів із завданого матеріалу.

Читайте також: ЗСУ вдалося створити "мутанта" з трофейної зброї окупантів: як виглядає винахід (відео)

Окрім нагороди, отриманій у Женеві, квадрокоптер Ігоря також був відзначений "золотом" на міжнародній виставці Malaysia Technology Expo, яка відбулася у березні цього року.

Український безпілотник

Група інженерів з Харкова та Дніпра створила український БПЛА, який коштує у кілька разів дешевше за західні аналоги і при цьому не поступається їм за технічними характеристиками.

За словами ініціатора проєкту, одного з засновників "Монобанку" Володимира Яценка, завдяки застосуванню сучасних технологій безпілотник прекрасно обходить російські РЕБ та ППО.

"У нас був випадок, коли один із безпілотників, який ми передали ЗСУ, окупанти десять днів не могли збити засобами ППО. Щоб його знищити, вони використали ракету БУК. Уявіть собі — проста, практично базова модель БПЛА, яка коштувала не більше 5 тис. доларів, змусила ворога витратити ракету ціною 200 тис. доларів", — розповів Яценко у червні в інтерв’ю "Фокусу".

"Кропива"

Найвідоміший український артилерійський розвідувально-ударний комплекс із програмним забезпеченням, яке встановлюється на звичайний цивільний планшет, який можна придбати на "Розетці" або "АліЕкспресі". Забезпечення було створене волонтерами "Армії SOS": робота почалася ще у 2015 році, і до 2022-го "Кропива" вже перетворилася на надпотужний софт, яким зараз користується більшість українських артилеристів.

Достатньо внести до Android-застосунку "Кропиви" координати цілі, і програмне забезпечення автоматично визначить найближчу до неї артбатарею і передасть їй ці координати. У софті також передбачений навігатор, автоматичне обчислювання відстані між об’єктами з врахуванням далекобійності конкретної гармати, актуальні мапи лінії фронту тощо.

Читайте також: "Зараз безпека даних більша, ніж до війни": Олександр Борняков про кібератаки та новий проєкт IT Generation

Зокрема, саме "Кропива" допомагала робити балістичні розрахунки під час відомого розгрому понтонної переправи росіян поблизу Білогорівки, що на Луганщині. Водночас технічні вимоги для пристроїв, на які вона встановлюється, фактично "дитячі": як вказано на сайті "Армії SOS", достатньо звичайного 8- або 10-дюймового планшета на "андроїді" з GPS та оперативною пам'яттю від 2 Гб. "Наявність 4G/LTE модуля не обов'язкова, програма працює повністю офлайн і не потребує доступу в інтернет", — зазначають розробники.

Маячки для пошуку людей

Навесні 2022 року студенти Вінницького національного технічного університету створили маячок для пошуку постраждалих під завалами. Пристрій простий, але ефективний: кілька елементів, батарейка — и ось готовий прилад, який при натисненні на кнопку буде подавати звуковий та ультразвуковий сигнал упродовж 12 годин.

Як розповіли студенти-винахідники в інтерв’ю вінницькому ресурсу "20 хвилин", собівартість маячка становить лише 50 гривень, а тим часом він може врятувати життя пораненій людині, у якої бракує сил гукати рятівників.

Українські баггі: дешево та сердито

Баггі ("жучок", або мініджип) — це невеличка автівка-позашляховик, яка широко використовується на фронті. Їх завжди не вистачає, а коштують вони чимало, тому відразу кілька груп українських винахідників почали шукати шляхи, як виробляти більше баггі з найменшою собівартістю.

І знайшли: наприклад, мешканець Вінничини Юрій Берко разом з товаришами монтує баггі з комплектуючих з донорських машин. Автівка розвиває швидкість до 140 км на годину, а собівартість без врахування роботи майстрів становить 9 тис. доларів.

Власні баггі створюють і в Кривому Розі: місцева компанія CoolOn монтує власну розробку — модель CoolOn CTRL з двигуном від старих ВАЗів. Собівартість однієї автівки – 80-90 тис. гривень. Як повідомив на своїй сторінці у "Фейсбуці" директор компанії Віталій Бризгалов, запити на криворізькі баггі йдуть безперервно: "Черга на місяці".

Павербанки з підручних матеріалів

Переносні зарядні пристрої (павербанки) — одна з найпотрібніших речей для військових. Варто згадати хоча б початок війни, коли їх розбирали у магазинах, як гарячі пиріжки: навіть малопотужна "банка", придатна лише для зарядження телефона, значно полегшує життя як у звичайному побуті, так і на фронті.

Тож не дивно, що конструювання павербанків з будь-яких недорогих матеріалів стало трохи не найголовнішим трендом серед українських умільців. У квітні п’ятеро київських айтішників чисто випадково вирішили розібрати вживані електронні цигарки-"одноразки" — і виявили усередині досить пристойні мініакумулятори. Хлопці розробили спосіб перезаряджати їх і почали виробляти саморобні павербанки для потреб ЗСУ: двадцять використаних сигарет — один павербанк.

За словами одного з розробників, Івана Волинця, у майбутньому ця ідея може стати базою для "розумної" утилізації електронних сигарет в Україні. "Попит на такі штуки дуже великий, і люди дійсно хочуть ці цигарки утилізовувати таким чином", — заявив він навесні виданню dev.ua.

Читайте також: У "Дії" повернули стару функцію: про що йдеться

Ще один винахідник, мешканець Дніпра Ігор Кочет створив для ЗСУ універсальний павербанк, яким можна зарядити до 20 ґаджетів. В якості корпусу він використовує ящики від боєприпасів, які надають йому військові, інші необхідні деталі розшукує сам по інтернет-майданчиках. Пристрій, розроблений Кочетом, може заряджатися від мережі або від автомобільного прикурювача.

У травні Ігор Кочет почав розробляти більш ємну модель. "Більший ящик, куди влазить автомобільний акумулятор, швидкознімні клеми, виходи на USB і на прикурювач. Може бути варіант, коли вони розряджений акумулятор виймають, ставлять кудись на підзарядку, а заряджений акумулятор з авто знімають, вставляють в цей ящик і підключають", — розповів він одному з дніпровських телеканалів.

Читайте також: "Нова пошта" і ДСНС розробляють роботів для розмінування України

Свій універсальний павербанк для ЗСУ розробили і у Львові: автором винаходу є львівський десятикласник Захар Шурко. У серпні він презентував портативну зарядну станцію Лео Energy, від якої можна заряджати рації, квадрокоптери, мобільні телефони та іншу техніку.

Собівартість першого екземпляру пристрою склала 20 тис. гривень — ці гроші підліток відкладав собі на ноутбук і велосипед. "Місто шукатиме варіанти розширення виробництва, щоб якомога більше захисників могли користуватись такою мобільною зарядкою", — пообіцяли у Львівській міськраді.

Тим часом на росії…

А на росії тим часом теж не пасуть задніх: у Санкт-Петербурзі дочікується втілення у життя чисто російський винахід — танк, який стріляє… екскрементами. Автор цієї геніальної ідеї, доцент кафедри "Двигуни, автомобілі та гусеничні машини" Санкт-Петербурзького політехнічного університету Олександр Семенов почав розробляти цей "духоскрєпний" проєкт ще десять років тому і відтоді постійно його вдосконалює.

Основна ідея полягає у тому, щоб відстрілювати фекалії, "вироблені" екіпажом танку, через дуло і таким чином водночас вирішувати гігієнічні проблеми танкістів та чинити психологічний тиск на противника.

За цей геніальний винахід (а також за не менш карколомні ідеї, як то використання у танку надувної секс-ляльки для прикриття екіпажу, бомбардування противника тими ж секс-ляльками, начиненими вибухівкою тощо) Семенова було відзначено Шнобелівською премією. Проте, за словами винахідника, він уже запатентував свої ідеї у Роспатенті.

"І секс-ляльки, і цей лайномет людство у тому чи іншому вигляді вже застосовувало… Можна сказати, що це добре забуте старе, але, з іншого боку, визнання Роспатентом та видача патенту цієї шанованої організації (а там цілий рік перевіряють на предмет світової новизни, і не лише винахідницького рівня) підтверджують, що розробка гарна", — похвалився росіянин журналістам "Радіо Свобода".

Ну що тут можна сказати: яка країна — такі й винаходи...

Ілюстрації: facebook.com/Vitaliy.Bryzhalov, скріншот “Дніпро.ТВ”, скріншот "20 хвилин", Freepatent