Рентген відкрив дослідникам нові таємниці Давнього Єгипту

Команда вчених виявила нову загадку Давнього Єгипту. На стінах Фіванського некрополя, що неподалік Нілу, за допомогою рентгенівської флуоресценції знайшли чернетки розписів, зроблені художником понад 3 тисячі років тому. 

Про це йдеться у публікації міжнародного наукового журналу PLOS One. 

Які намітки робили майстри Давнього Єгипту?

Намітки розписів знайшли у двох гробницях, часів Рамзеса II (приблизно 1330-1069 рр. до н.е.). В них поховані Менна, управлінець при Аменхотепі III, та Нахтамун, начальник вівтаря погребального храму за часів 20-ї династії Давнього Єгипту. Автори дослідження відзначають, що гробниця Менни вважається вершиною древньоєгипетського розпису, в той час як розпис у гробниці Нахтамуна залишається поза увагою.

Рентгенівська флуоресценція проявила на портреті Менни зображення третьої руки. Вчені припускають, що художник вирішив змінити положення лівої руки, а попередню версію замалював. Однак дослідники застерігають від однозначних висновків, оскільки це лише припущення: наразі немає повної інформації щодо естетичних вподобань тієї епохи. Тож існує ймовірність, що 3 тисячі років тому мати додаткову руку на портреті вважали модним. 

На іншому ж портреті, на якому зображений Рамзес II, фарбою також приховали одразу декілька незвичних, за версією дослідників, елементів. Так, у Рамзеса II спочатку була борода, що є нетиповим для давньоєгипетського живопису. До того ж на правителі раніше було зображення намиста шебю, яке зникло з фінальної версії розпису.  В період Рамессайда цей вид намиста не піднімався на шиї короля, як, здається, має місце тут. Це може вказувати на те, що Нахтамун служив мертвому і обожненому Рамзесу II, а не живому царю. Дослідники припускають, що під час оздоблення цієї каплиці портрет фараона вперше був написаний за модою 20-ї династії, вже після смерті правителя. Пізніше, коли шебю визнали недоречним, оригінальну композицію виправили.

На думку дослідників, попереду ще чимало відкриттів.

"Ця робота є частиною великого проєкту, спрямованого спочатку на дослідження каплиць-гробниць періоду Рамессайд (бл. 1330 — бл. 1069 до н. е., 19 і 20 династій) у фіванському некрополі. Однак, щоб зрозуміти технічний підхід, який розвивався протягом більш ніж 3000 років, ми розширили наші дослідження на сусідні каплиці різних періодів", — йдеться у публікації у науковому журналі. 

Цікаве відкриття зробили також на Канарських островах. Там вчені виявили у шлунку мертвого кита величезний шматок дорогоцінного "плаваючого золота".