Скільки ще триватиме загальна мобілізація в Україні: роз'яснення

З 24 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ в Україні було запроваджено воєнний стан і загальну мобілізацію на 90 днів. З того часу їх регулярно продовжували. Востаннє — у травні 2023 року.

Скільки ще може тривати загальна мобілізація та коли закінчиться призов на військову службу, розбираємося далі в матеріалі. 

Що передбачає загальна мобілізація в Україні

Загальна мобілізація — це оперативний механізм поповнення лав Збройних сил. Вона проводиться одночасно на всій території країни. Призвати на військову службу можуть переважно чоловіків віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов’язок. Жінки можуть добровільно підписати контракт із ЗСУ.

Варто зауважити, що мобілізація стосується всіх:

• органів державної влади;
• інших державних органів;
• органів місцевого самоврядування;
• Збройних Сил України;
• інших військових формувань;
• органів і сил Цивільної оборони України;
• галузей національної економіки;
• державних та приватних підприємств;
• установ і організацій.

Коли завершиться загальна мобілізація в Україні 

В Україні з початку повномасштабної війни відбулося сім голосувань Верховної Ради щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації. 

Востаннє, як вже зазначалося вище, парламент голосував у травні поточного року, продовживши загальну мобілізацію до 18 серпня 2023 року. Таким чином офіційно загальний призов на військову службу триватиме до цієї дати.

Проте, оскільки Росія відмовляється виводити свої війська за межі кордону України й продовжує вести загарбницьку війну, українська влада й надалі продовжуватиме мобілізацію. Це триватиме, поки існуватиме така необхідність та загроза з боку РФ. 

Кого не призиватимуть навіть під час загальної мобілізації 

Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію," є категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу: 

• чоловіки, які досягли граничного віку (старше 60 років);
• особи, непридатні за станом здоров'я та зняті з військового обліку;
• чоловіки, які мають відстрочку;
• заброньовані на період воєнного стану та мобілізації державними органами влади та іншими державними організаціями, органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами та організаціями;
• визнані ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я (до шести місяців з необхідністю проходження повторної комісії);
• особи з інвалідністю;
• особи, які були визнані інвалідами I-II групи;
• чоловіки та жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей до 18 років (тільки за власним бажанням та за місцем проживання);
• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років (тільки за власним бажанням та за місцем проживання);
• особи, які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А або ту, яка хворіє на тяжку хворобу (з відповідною довідкою) віком до 18 років;
• особи, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження)
• особи, які виховують повнолітню (18 -23 років) дитину, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
• опікуни, усиновителі, прийомні батьки, піклувальники, батьки-вихователі, які утримують дітей-сиріт і тих дітей, які були позбавлені батьківського піклування (віком до 18 років);
• особи, які піклуються про дружину/чоловіка з інвалідністю або батьків, батьків дружини/чоловіка;
• особи, які постійно доглядають за особою з інвалідністю I-II групи або за особою, яка, за висновком лікаря, потребує такого догляду;
• особи, які займаються постійним доглядом за особами, які потребують турботи за законом (у разі, якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд);
• піклувальники особи з інвалідністю, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною;
• особи, які звільнилися з військової служби в запас і з цього часу ще не минуло шести місяців (до цього переліку не входять резервісти першої черги), але їх можуть призвати за їх власним бажанням;
• чоловіки й жінки, чиї близькі родичі пропали безвісти або загинули під час проведення АТО і були до неї залучені побічно або прямо.

Які професії дають право на відстрочку від призову на військову службу 

За законом, призов не поширюється на чоловіків, які мають відстрочення за видом діяльності: 

• народних депутатів та депутатів Верховної Ради АРК Крим; 
• працівників військового управління, військових частин, установ, підприємств і організацій ЗСУ;
• Міністерства оборони;
• Служби безпеки України; 
• Державної служби спеціального зв’язку;
• Нацгвардії;
• Служби зовнішньої розвідки;
• Нацполіції; 
• Держприкордонслужби; 
• Нацгвардії;
• Національного антикорупційного бюро;
• податкової поліції;
• Управління державної охорони України; 
• Державного бюро розслідувань;
• Державної виконавчої служби України;
• деяких категорій чиновників.

Хто зі здобувачів освіти може розраховувати на відстрочку від мобілізації

Здобувачі освіти та викладачі мають право на відстрочку від мобілізації. Йдеться про: 

• студентів;
• аспірантів;
• докторантів; 
• асистентів-стажистів;
• наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, якщо працюють у закладах освіти за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки незалежно від вчених звань та наукового ступеня.

Раніше ми писали, що начальник Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Володимир Арап розповів, яких фахівців призиватимуть насамперед на військову службу. 

Нагадаємо, ми повідомляли, хто з військовозобов'язаних чоловіків має право на відстрочку влітку 2023 року, а хто взагалі не може бути мобілізованим.

Також ми розповідали, як діяти військовозобов'язаним, які мають відстрочку, якщо їх намагаються мобілізувати.